Дикі коти потребують великих, безперервних, квазіприродних і непорушених змішаних лісів. Територія проживання однієї тварини приблизно дорівнює розміру 300 футбольних полів. Знищення місць їхнього проживання призвело до різкого скорочення чисельності, але сьогодні вони знову широко поширені в багатьох німецьких лісах, в тому числі і в Коттенфорсті. Цьому сприяло тривале збільшення частки старої та мертвої деревини в лісах, догляд за лісовими луками та сувора охорона тварин.

Дикі коти зазвичай залишають свої схованки лише вночі та в сутінках. Вони полохливі, і побачити їх можна лише в дуже рідкісних випадках. Існує хитрий спосіб дізнатися, чи можна знайти диких котів у лісі. Він використовує тонкий нюх диких котів та їхню прихильність до валеріани, яка приваблює їх, особливо під час шлюбного періоду. Коли валеріану розпилюють на дерев'яний кілочок у лісі, дикі коти труться об дерево і залишають на ньому шерсть. За допомогою генетичного аналізу вчені можуть визначити, чи належить ця шерсть справжньому дикому коту, чи домашньому.